- 1 -
Я закричу на цілий світ
Я всіх людей переконаю
Що найпалкіше в цьому світі
Лиш тебе одного кохаю.
- 2 -
А як тебе тепер забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші,
Такого безміру в добі!
Це може навіть і не вірші,
А кохання кинуте моє тобі.
- 3 -
Душа, як голуб, в клітці б\'ється,
Коли коханого не чує голос.
І тіло тлінне кинути все рветься
Шукать летить і в заметіль і в холод.
І лише сонця промінь, що коханням зветься
Усе єство безмежно заспокоїть
Теплом наповнить.
Смуток цей минеться.
Душа, як голуб, світу усміхнеться!
- 4 -
Я так тебе кохаю,
Що стримати не в силах
Моїх бажань і мрій політ,
У день Святого Валентина
Наважилась освідчитись тобі.
Моє кохання, як метелик:
Тендітне, ніжне, боязкею
Лиш обернись - я біля тебе,
А не помітиш - то й нема мене.
- 5 -
Я люблю тебе, милий,
Кохаю безтямно.
Нащо це почуття
Народилось так рано.
В мене є сил багато,
Щоб сльози сховати,
Та не зможу я довго
Про ніжність мовчати.
І найважче з усього
Чого я не знаю,
Чи ти зможеш відчути,
Те, що я відчуваю.
Так боюся почути,
Хто в серці у тебе,
Може інша зіграє
Твою наречену.
Я страждаю від того,
Що не можу рукою
Торкнутись тебе,
Побути з тобою.
Поцілунок мій перший,
П’янкий та жагучий
Віддам тобі, любий,
Відверто, рішуче.
Тепло мого тіла
Відчуй у долонях
Невже мій вогонь
Ні про що не говорить
Коли дивишся в очі
Я погляд ховаю
Ти читаєш думки мої,
Добре це знаю.
Та чи знаєш ти те,
Що тобою живу я,
Лише мрію про тебе,
Страждаю, сумую.
Ти мовчиш, - мені лячно
Говориш – бажаю
Я тебе зрозуміти
Як саме, гадаю.
Ти не хочеш, а може
Боїшся стосунків.
Моє щастя не в тім
Скільки в тебе дарунків.
Подарунок найкращий
Тремтінням я вкрила
Я кохаю, а значить,
Я це заслужила!
- 6 -
Про тебе думаю щоночі,
з тобою сплю у своїм сні.
Та лиш тебе одного хочу,
прийди прошу я лічу дні.
Я лічу дні до зустрічі з тобою
бо сильно так тебе люблю,
ти не даєш мені спокою
і у ночі я деколи не сплю.
Не сплю бо думаю про тебе,
про нас обох ти так і знай,
почуй молитву мою Боже,
а ти мене лише кохай.
- 7 -
Я так тебе люблю, що вже й не розумію:
Чи досі - я жила, чи сад - уперш заквіт?
Я так тебе люблю, що й думати не смію,
Й не думати - не вмію, вогнить то жар, то лід.
Я так тебе люблю, що вже сама не знаю,
Де подих твій, а де - душа моя?
Й не сплю, а сню тобою. Засинаю, -
І сон - не сон, а лиш твоє ім'я...
Я так тебе люблю, що світ мені немилий,
Що тільки й світу в світ, милий, - Ти!
я так тебе люблю, що вже немає сили!
І ні заплакати, ні провлясти...
- 8 -
Я не хочу, щоб інша дізналася ніжність милих губ
Я не хочу, щоб інша дізналася силу твоїх рук.
Я не хочу, щоб інша дивилася в блакитні очі
Я не хочу, щоб друга сказала: "Я люблю тебе!"
- 9 -
Якщо буває таке щастя, такі солодкі чудеса,
То це, мабуть, у сні нам здасться, подарували небеса.
Мабуть вони так захотіли щоб в сні ти стала сенс життя.
Щоби мої думки летіли, й це незбагненне відчуття.
Вони так хочуть, а я невмію, сказати "ні" на долі знак.
Тому прости як не зумію втекти від твого слова "ТАК".